Консультація

Ризик інфікуватися ВІЛ при таких процедурах, як татуювання, проколювання вух або пірсинг – дуже низький. Однак, якщо вони проводяться нестерильним інструментом, то існує високий ризик зараження іншими інфекціями. Аби уникнути інфікування, дотримуйтесь правил гігієни, особливо у громадських місцях, намагайтеся користуватися послугами якісних тату-салонів і лікарень, які мають хорошу репутацію.

З моменту інфікування ВІЛ до розвитку СНІДу може пройти від 5 до 15 років. Поки ВІЛ-інфекція не перейшла в стадію СНІДу, інфікована людина може себе почувати добре, виглядати здоровою і навіть не знати, що захворіла. Тільки лікар за допомогою спеціального аналізу може визначити, що у людини в крові є ВІЛ.

Вам рекомендується пройти тест на ВІЛ у випадках:

• якщо Ви не використали презерватив при будь-якому з видів сексуальних контактів (оральному, вагінальному, анальному);
• якщо під час статевого контакту презерватив зісковзнув або порвався;
• якщо Вам робили переливання крові;
• якщо Ви вживали наркотики ін’єкційно з використанням загального шприца або загального інструментарію для приготування наркотику.

Вірус дуже нестійкий у зовнішньому середовищі і швидко гине. ВІЛ не передається повітряно-крапельним шляхом, а тільки через рідини організму (кров, сперму, вагінальні виділення, грудне молоко).

ВІЛ-інфекція — це інфекційне захворювання, збудником якого є вірус імунодефіциту людини з групи ретровірусів, при якому вражається імунна система і яка має свої певні механізми передачі і стадії. СНІД (синдром набутого імунного дефіциту) – це остання стадія ВІЛ-інфекції, яка характеризується появою опортуністичних захворювань, що розвиваються на тлі неповноцінного, зниженого імунітету.

Антитіла до ВІЛ, що дають «позитивну» реакцію, з’являються зазвичай через 2-6 місяців після зараження, і з цього часу і до самої смерті ці антитіла і «позитивна» реакція зберігаються. Таким чином, за наявності «позитивної» реакції не можна визначити чи скоро розвинеться СНІД.

ВІЛ-інфікованим надають допомогу в обласних і міських Центрах профілактики і боротьби зі СНІДом. Список цих Центрів ви можете знайти у нас на сайті.

Ситуація, де ВІЛ в організмі є, а тест показує негативний результат може бути в двох випадках:

• коли тест здали надто рано і організм ще не виробив достатню для діагностики кількість антитіл;
• на стадії СНІДу, коли в організмі вже немає захисних імунних клітин СД4+.

Як правило, завдяки чутливості сучасних тестів на ВІЛ та особливостям лабораторної процедури, помилкові результати фактично виключені. До того ж правилами перевірки передбачено дворазове тестування в терміни 3 і 6 міс. після ризику. Це виключає помилки.

Сучасні тести після 3х місяців з моменту інфікування дають результат, який вірний на 99%. Але у 1% людей антитіла до ВІЛ виробляються повільніше, тому рекомендують повторно здати аналізи через 6 місяців після ризикованої до інфікування ситуації.

Існує три класичних механізми передачі ВІЛ:

• статевий (при незахищених статевих контактах),
• парентеральний (через кров, зокрема, при переливанні крові; при використанні «брудних» шприців, які містять залишки крові),
• вертикальний (від матері до дитини)
  1. пренатальний – під час вагітності),
  2. інтранатальний – під час пологів,
  3. постнатальний – через грудне молоко під час природного вигодовування).

Коли вірус імунодефіциту потрапляє в кров людини необхідно деякий час (два – три місяці, в окремих випадках – до півроку) для того, щоб утворилися антитіла, які можуть бути визначені препаратами при проведенні аналізу крові. Цей час і носить назву «періоду вікна». Протягом усього цього часу аналіз може бути негативним, тобто не покаже наявність антитіл до ВІЛ. Може здатися, що людина абсолютно здорова.