Закон Украины Про органы и службы по делам детей и специальные учреждения для детей

Стаття 1. Органи і служби у справах дітей, спеціальні
установи та заклади, які здійснюють їх соціальний
захист і профілактику правопорушень

Здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них
правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері сім’ї та дітей, центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім’ї та
дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері
сім’ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних,
Київської та Севастопольської міських, районних державних
адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад;
уповноважені підрозділи органів Національної поліції;
приймальники-розподільники для дітей органів Національної
поліції;
школи соціальної реабілітації та професійні училища
соціальної реабілітації органів освіти;
центри медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони
здоров’я;
спеціальні виховні установи Державної кримінально-виконавчої
служби України;
притулки для дітей;
центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка).

У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень
серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи
виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи та організації незалежно від форми власності, окремі
громадяни.
Під соціальним захистом дітей у цьому Законі слід розуміти
комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового
характеру, здійснення яких покладається на суб’єктів, зазначених у
частинах першій та другій цієї статті, щодо забезпечення прав
дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне
обслуговування, надання матеріальної підтримки.

Стаття 2. Основні принципи діяльності органів і служб у
справах дітей, спеціальних установ та закладів
соціального захисту для дітей

Діяльність органів і служб у справах дітей та спеціальних
установ і закладів соціального захисту для дітей здійснюється на
принципах:
законності;
застосування переважно методів виховання і переконання, що
передбачають вжиття примусових заходів лише після вичерпання всіх
інших заходів впливу на поведінку дітей;
гласності, тобто систематичного інформування про стан справ
щодо захисту прав дітей, правопорушень серед дітей, роботу
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики з питань сім’ї та дітей, центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім’ї та
дітей, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері
сім’ї та дітей, служб у справах дітей, спеціальних установ і
закладів соціального захисту для дітей у відкритій державній
статистиці, засобах масової інформації;
збереження конфіденційності інформації про дітей, які вчинили
правопорушення і до яких застосовувалися заходи індивідуальної
профілактики;
неприпустимості приниження честі і гідності дітей, жорстокого
поводження з ними.

Стаття 3. Профілактика правопорушень серед дітей

Під профілактикою правопорушень серед дітей слід розуміти
діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ
для дітей, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що
сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив
на поведінку окремих дітей на території України, в її окремому
регіоні, в сім’ї, на підприємстві, в установі чи організації
незалежно від форм власності, за місцем проживання.

Вас может заинтересовать