Сьогодні з ініціативи ЮНЕСКО вперше відзначають Міжнародний день боротьби з насильством та утисками у шкільному середовищі, включаючи кібербулінг.

Згідно з опитуваннями, майже кожен третій учень піддавався знущанням з боку своїх однолітків у школі принаймні один раз протягом останнього місяця.

Співробітники Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) об’єднали зусилля з експертами, а також представниками соцмереж – Facebook, Instagram і Twitter та закликали підлітків по всьому світу ставити питання про булінг в інтернеті, про її наслідки та про те, як їй протистояти.

Отже, 10 найпоширеніших питань про кібербулінг, які цікавлять дітей, та відповіді на них.

1. Як відрізнити дружні кепкування та жарти від знущань?

Друзі часто по-доброму жартують один з одним. Але іноді буває важко сказати, чи жартує людина чи навмисно намагається зробити тобі боляче. Люди часом роблять неприємні коментарі на нашу адресу, а потім відмахуються і кажуть: «Та гаразд, я просто пожартував», «Це просто жарт», «Ти приймаєш усе надто близько до серця».

Якщо тобі неприємно, боляче, і люди явно сміються не з тобою, а з тебе, значить, справа зайшла надто далеко. Якщо ти кажеш їм про свої почуття і просиш припинити знущання, але вони продовжують так само, це вже цькування. Тобі не слід з цим миритися – краще одразу звернутися по допомогу.

2. Які наслідки буллінгу в Інтернеті?

У кібербулінгу багато серйозних наслідків. Цькування може негативно позначитися на емоційному стані людини. Ти можеш постійно почуватися пригніченим, засмученим, у тебе може з’явитися почуття сорому або зникнути інтерес до речей, які зазвичай приносять тобі задоволення.

У деяких випадках емоційний стан починає позначатися на фізичному – ти можеш втратити апетит, погано спати, відчувати втому, відчувати головний біль. У поодиноких випадках кібербулінг може навіть вести до самогубств.

3. До кого звернутися, якщо я став жертвою цькування в інтернеті?

Якщо тобі здається, що з тебе знущаються, насамперед треба звернутися до дорослих, яким ти по-справжньому довіряєш – до батьків чи іншого родича, з яким у тебе склалися близькі стосунки.

У школі ти можеш поговорити з улюбленим учителем, тренером чи психологом.

Якщо з якихось причин ти не хочеш говорити ні з ким із тих, кого знаєш особисто, то можеш звернутися за професійною допомогою – знайди телефон довіри для дітей та підлітків в інтернеті. Зазвичай такі телефони працюють цілодобово, на дзвінки відповідають досвідчені психологи, які багато років займаються такими питаннями.

Якщо ти думаєш, що тобі прямо зараз загрожує небезпека – негайно дзвони до поліції.

Добре також було б зібрати «докази» – зберегти текстові повідомлення та зробити фотографії постів чи коментарів у соцмережах, які, як тобі здається, є образливими та принижують твою гідність.

Не варто забувати і про можливість поскаржитися на цькування безпосередньо співробітникам соцмереж. Тут можна знайти інформацію про те, як звернутися за допомогою на платформі Facebook. Аналогічний сервіс є і Twitter.

4. Наді мною знущаються в інтернеті, але я не знаю, як сказати про це батькам. Як розпочати розмову?

Відносини з батьками у всіх складаються по-різному, проте розпочати таку розмову дуже важливо. Краще вибрати зручний для всіх час, коли батьки не зайняті, нікуди не поспішають і можуть тебе спокійно вислухати. Спробуй пояснити їм, що тобі це дуже серйозна проблема. Швидше за все, батьки захочуть і намагатимуться тобі допомогти.

Не забувай, що твої батьки можуть набагато менше знати про соцмережі, ніж ти. Можливо, їм знадобляться додаткові роз’яснення щодо цієї теми.

5. Як я можу допомогти друзям, що потрапили в біду, особливо якщо вони не хочуть звертатися за допомогою до дорослих?

Будь-якій людині потрібна підтримка. Для початку постарайся просто вивести на розмову та вислухати свого друга чи подругу. Що відчуває ця людина? Чи хоче він повідомити про те, що відбувається комусь із дорослих, звернутися за допомогою? Якщо ні, то чому?

Запропонуй піти до дорослих разом. Якщо людина продовжує відмовлятися, постарайся знайти дорослого, якому можна довіряти, та попроси про допомогу. Бездіяльність може призвести до катастрофічних наслідків.

6. Як уникнути кібербулінгу, не відмовляючись від використання інтернету?

Відмовитись від використання інтернету, звичайно, неможливо. Та й не потрібно – там є багато корисної інформації та ресурсів. Однак можна заблокувати тих чи інших «друзів» у соцмережах, видалити окремі програми та програми чи піти в офлайн на якийсь час, давши собі можливість відпочити від інтернету.

Також важливо спільними зусиллями створювати інтернет, де буде комфортно всім. Тому завжди варто стежити і за своєю поведінкою – бути ввічливою та виявляти повагу до інших користувачів.

7. Як захистити особисту інформацію в інтернеті та зробити так, щоб її не використовували проти мене?

Для початку дуже важливо подумати про те, що й навіщо ти розміщуєш у соцмережах і хто бачить твої пости. У соцмережах є налаштування, які дозволяють тобі контролювати ситуацію: ти можеш обмежити коло людей, які бачать ту чи іншу публікацію або взагалі твій обліковий запис повністю, заблокувати коментарі окремих користувачів, відключити функцію «поділитися», захистити фотографії від скачування та скористатися масою інших інструментів.

Важливо пам’ятати: розміщена в інтернеті інформація, навіть якщо її видалити з особистої сторінки, може ще довго зберігатися на сервері. Ніколи не розміщуй у відкритому доступі свою домашню адресу, телефон чи номер школи.

8. Чи існує покарання за кібербулінг?

У багатьох школах передбачено заходи проти цькування. Якщо над тобою знущаються однокласники чи хтось із твоєї школи, повідом про це вчителям. Винні мають понести покарання.

На жаль, у багатьох країнах поки що немає законів, що стосуються цькування і особливо – кібербулінгу, оскільки це відносно нове явище. Коли виникає потреба притягти до відповідальності винних, зазвичай використовуються закони, що стосуються схожих явищ – наприклад, домагань.

У соцмережах є певні правила та стандарти поведінки, і на тих, хто їх порушує, можна поскаржитися, про що вже було сказано у пункті 3. Команди соцмереж вживатимуть необхідних заходів – аж до повного блокування користувачів.

9. Чи несуть інтернет-компанії відповідальність за кібербулінг?

Інтернет-компанії приділяють цьому явищу дедалі більше уваги та створюють відповідні інструменти, про що вже говорилося вище. Однак онлайн-платформи повинні робити більше для боротьби з цькуванням, і користувачі повинні постійно нагадувати їм про це – повідомляти про порушення та вимагати вжиття заходів.

10. Чи існують в Інтернеті специфічні механізми для дітей та підлітків, які захищають їх від кібербулінгу?

Як уже повідомлялося вище, у кожної соцмережі є певні механізми, які дозволяють повідомляти про випадки знущань та цькування. Докладніше про це – у пункті 3.

Источник: https://news.un.org

Photo by James Sutton on Unsplash

 

Читайте також:

Дослідження: молоді люди, які пережили булінг, частіше фантазують про вчинення актів насильства

Що робити з булінгом в початковій школі? Поради батькам

Буклет «Про булінг для дітей»

Інфографіка «Булінг та кібербулінг у підлітковому середовищі» (за даними HBSC, ESPAD, U-Report (ЮНІСЕФ Україна)

Буклет «Про кібербулінг для дітей»

Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник

Вас може зацікавити