Посібник присвячено питанням організації інклюзивного освітнього середовища, яке багато дослідників називають «третім учителем» після батьків і педагогів. Коли йдеться про організацію освітнього середовища, багато людей одразу починають думати про меблі, іграшки, обладнання. Проте, крім фізичного середовища, не менш важливим є соціальне середовище. А це — якість взаємодії між вихователем і дітьми, батьками, взаємодії між самими дітьми, те, наскільки освітнє середовище сприяє формуванню відповідних цінностей, почуття відповідальності, поваги до багатоманітності.
Саме тому в публікації приділено увагу не лише організації фізичного середовища, а й стратегіям формування якісної соціальної взаємодії, в основі якої є повага до кожного учасника освітнього процесу.
Видання підготовлено в межах реалізації проекту «Розвиваємо інклюзивне освітнє середовище в громадах Донецької і Луганської областей».