UA
У всіх батьків настає момент, коли їм складно визначити, як найкраще встановити дисципліну для дитини. Не має значення, хто перед вами — малюк в істериці чи роздратований підліток — часом складно впоратися з емоціями. Навряд чи є батьки, які хотіли б опинитися в такій ситуації — але суть в тому, що крики та фізичне насильство ніколи не приносять користі.
На щастя, є й інші, більш ефективні способи, і один з них — позитивна дисципліна.
У ЮНІСЕФ проконсультувалися з Люсі Клавер, професоркою з соціальної роботи з дітьми та родинами в Оксфордському університеті та матір’ю двох хлопчиків, щоб дізнатися, як цей підхід може допомогти батькам налагодити позитивні стосунки з дітьми та навчити їх таких навичок, як відповідальність, співпраця та самодисципліна.
Не буває поганих дітей, лише погана поведінка.
Чому варто користуватися позитивною дисципліною?
«Батьки не хочуть кричати чи бити дітей. Ми це робимо через те, що перебуваємо в стресі та не бачимо іншого виходу», — каже професорка Клавер.
Докази беззаперечні: кричати і бити дітей неефективно, а в довготерміновій перспективі від цього може бути більше шкоди, ніж користі. Якщо регулярно кричати на дитину і бити її, це може навіть негативно повпливати на все її життя. Постійний «токсичний стрес», який така поведінка створює, може призвести до безлічі негативних наслідків, зокрема депресії, вживання наркотиків, самогубства та серцевих захворювань. Також у таких дітей вища ймовірність кинути школу.
«Це все одно, що сказати: ось ліки, які не допоможуть, і від яких стане ще гірше, — каже професорка Клавер. — Коли ми знаємо, що щось не працює, логічно, що варто шукати інший підхід».
Замість того, щоб карати дитину та зациклюватися на заборонах, підхід позитивної дисципліни фокусується на розвитку здорових стосунків з дитиною й встановленні певних очікувань щодо поведінки. Що важливо для батьків — цей підхід дійсно працює, і ось поради, як ви можете й самі почати його застосовувати.
1. Плануйте час, який проведете вдвох з дитиною
Час, проведений удвох, важливий для розвитку будь-яких стосунків, а особливо стосунків з дітьми. «Це може бути 20 хвилин на день. Або навіть 5 хвилин. Ви можете поєднати це з якимись іншими заняттями, наприклад, можна разом мити посуд і співати пісню, або розмовляти, поки розвішуєте прання, — каже професорка Клавер. — Найважливіше — зосередитися на дитині. Тож вимкніть телевізор і телефон і просто будьте поруч зі своєю дитиною — удвох».
2. Хваліть за гарну поведінку
Як батьки ми часто зосереджуємось на поганій поведінці наших дітей і коментуємо її. Діти можуть зрозуміти, що це гарний спосіб привернути вашу увагу, й поводитимуться так і надалі, замість того, щоб припинити.
А ось похвала для дітей дуже важлива. Завдяки їй вони почуваються особливими та відчувають, що їх люблять. «Помічайте, коли вони роблять щось хороше, і хваліть їх за це, навіть якщо вони просто п’ять хвилин погралися з братом чи сестрою, — радить професорка Клавер. — Це може заохотити хорошу поведінку та зменшити прояви негативної».
3. Визначте чіткі очікування
«Говорити дитині, чого ви від неї очікуєте, значно ефективніше, ніж говорити, чого робити не можна, — каже професорка Клавер. — Коли ви просите дитину не влаштовувати безладу чи поводитися добре, вона не завжди розуміє, що робити». Чіткі вказівки, як-от «Позбирай іграшки та поклади їх у коробку» конкретно пояснюють, що робити, та збільшують ймовірність того, що діти зроблять те, що ви просите.
«Але важливо, щоб ці очікування були реалістичними. Прохання поводитися тихо цілий день виконати складно, на відміну від прохання помовчати десять хвилин, поки у вас дзвінок, — каже професорка Клавер. — Ви знаєте, на що здатна ваша дитина. Але якщо просити неможливого, їй це не вдасться зробити».
4. Відволікайте дітей креативно
Коли дитина бешкетує, корисно може бути відволікти її на щось цікавіше, каже професорка Клавер. «Коли ви відволікаєте їх на щось інше — змінюєте тему, починаєте гру, ведете дитину в іншу кімнату чи йдете прогулятися — ви можете успішно переспрямувати їхню енергію на позитивну поведінку».
Правильний момент також має вирішальне значення. Ця стратегія найкраще працює, коли ви вже бачите, що зараз щось піде не так, і проактивно цьому запобігаєте. Знаючи, коли дитина стає нервовою чи дратівливою, чи коли брати чи сестри накинули оком на ту ж іграшку, ви можете розрядити потенційно складну ситуацію ще до того, як вона виникне.
5. Використовуйте причинно-наслідкові зв’язки
Дорослішаючи, ми вчимося, що якщо щось зробити, це може призвести до тих чи інших наслідків. Якщо поговорити про це з дитиною, це заохочує кращу поведінку та навчає її відповідальності.
Дайте дитині шанс вчинити правильно, пояснивши наслідки поганої поведінки. Наприклад, якщо хочете, щоб дитина припинила малювати на стінах, можете сказати їй припинити, або гра закінчиться. Це попередження, яке дає дитині можливість змінити поведінку.
Якщо дитина не зупиниться, спокійно й не проявляючи гніву дотримайтеся обіцяних наслідків. «І похваліть себе за це — це непросто!» — додає професорка Клавер.
Якщо дитина все ж припинить погану поведінку, щиро похваліть її за це, радить професорка. «Фактично ви створюєте цикл позитивного зворотного зв’язку для дитини. Доведено, що спокійна реалізація наслідків ефективно допомагає дітям зрозуміти, що буде, якщо вони будуть погано поводитися».
Ключовий фактор успішного виховання дітей — послідовність, саме тому так важливо дотримуватися обіцянок про наслідки тієї чи іншої поведінки. Також важливо, щоб ці наслідки були реалістичними. «Ви можете забрати телефон у підлітка на годину, але забрати його на тиждень може бути складно».
Взаємодія з маленькими дітьми
Проводити разом час може бути весело — а ще це цілком безкоштовно! «Можна наслідувати вирази обличчя дітей, стукати ложками по каструлях чи разом співати, — радить професорка Клавер. — Є дивовижні дослідження, які показують, що гра з дітьми сприяє розвитку їхнього мозку».
Взаємодія зі старшими дітьми
Як і молодші діти, підлітки прагнуть похвали й хочуть, щоб їх вважали хорошими. І для них все ще важливо, щоб з ними проводили час сам на сам. «Їм дуже подобається потанцювати по кімнаті разом з вами чи поговорити про їхнього улюбленого співака, — каже професорка Клавер. — Вони це не завжди показують, але їм це подобається. І це ефективний спосіб налагодити з ними стосунки на їхніх умовах».
Визначаючи очікування, «попросіть їх допомогти вам скласти частину правил, — пропонує професорка. — Сядьте разом з ними та спробуйте узгодити, що можна, а що не можна робити у вас вдома. Вони також можуть допомогти визначити, якими будуть наслідки неприйнятної поведінки. Участь у процесі показує їм, що ви розумієте, що вони стають незалежними».
Поради батькам під час пандемії COVID-19
Пандемія призвела до раптових і кардинальних змін у житті родин, а батьки опинилися в центрі цього хаосу. Ось декілька порад, які можуть допомогти батькам пережити ці та й інші стресові часи:
1. Візьміть паузу
Ми всі знаємо, який стрес часом викликає погана поведінка дитини. У такі моменти проста й корисна тактика — бути свідомим чи свідомою своїх почуттів і дати собі перерву. Професорка Клавер називає це «натиснути на паузу». «Зробіть п’ять глибоких вдихів, повільно та обережно, і ви помітите, що зможете реагувати більш спокійно, більш зважено. Батьки по всьому світу підтверджують, що така пауза надзвичайно корисна».
2. Дайте собі час
Батьки часто забувають піклуватися про себе, каже професорка Клавер. «Виділіть трохи часу для себе, наприклад, коли діти сплять, щоб зробити щось таке, що допоможе вам почуватися щасливими та спокійними. Важко правильно виховувати дітей, коли у вас немає часу зробити перерву».
3. Хваліть себе
Ми часто забуваємо, яку дивовижну роботу виконуємо як батьки щодня, — і за це себе потрібно хвалити, радить професорка Клавер. «Щодня, можливо, коли ви чистите зуби, знайдіть хвилинку, щоб запитати себе: “Що мені сьогодні справді добре вдалося з дітьми?” І таким чином нагадайте собі, що ви — молодець».
«Можливо, нам час від часу й доводиться ізолюватися, але ви зовсім не самі, — каже вона. — Мільйони батьків у всьому світі стараються все зробити якнайкраще, і всі ми часом зазнаємо невдач. І потім ми знову докладаємо зусиль. Ми переживемо це разом».
