UA
The Child Mind Institute, який є незалежною некомерційною організацією з охорони психічного здоров’я дітей, випустив свій щорічний звіт зі змістовною та практичною інформацією про психічне здоров’я дітей і підлітків, яка базується на нових і надійних дослідженнях щодо розладів навчання.
Ключове повідомлення CMI наступне: «психічне здоров’я та розлади навчання є серйозними, але раннє втручання може змінити життя дітей».
Цьогорічний звіт називається Reading Instruction and Educational Equity (Навчання читанню та освітня справедливість) і стосується розгляду наступних питань:
- труднощі з читанням і того, як вони можуть вплинути на психічне здоров’я дітей;
- дослідження мозку про те, як діти вчаться читати та чим мозок дітей з дислексією відрізняється;
- дані про найефективніші способи навчити дітей читати.
І хоча дані цього звіту ілюструють ситуацію з навчанням дітей в США, деякі з висновків можуть бути корисними і в українському середовищі.
Наприклад, у Звіті згадується пандемія та її наслідки на учнівські неуспіхи у навчанні, їх довготривалий вплив на подальше навчання та життя дітей. В нашому сьогоденні пандемія вже здається меншою проблемою в порівнянні з тим, що ми і наші діти мають після 24 лютого 2022 року. Тож, ми переклали деякі з тез та висновків, але повна версія доступна за цим посиланням для більш детального вивчення та власного аналізу.
Дослідники зауважують, що:
- Лише 33% учнів четвертих класів (9-10 років) у США вміють читати. І лише 63% демонструють навіть початкові навички читання.
- Проблеми з читанням у молодшому віці часто впливають на подальші академічні досягнення. Близько 16% учнів, які не читають добре до кінця третього класу (8-9 років), не закінчують середню школу вчасно. Цей показник у чотири рази більший, ніж у тих, хто добре читає до кінця третього класу.
- Діти, яким важко читати, включно з дислексією, піддаються більшому ризику проблем із психічним здоров’ям, включаючи низьку самооцінку, тривогу, депресію та проблеми з поведінкою.
Дислексією називають нездатність або порушення читання. Дитині доводиться прикладати у рази більше зусиль, щоби навчитися читати. А якщо це вдається, то все одно процес відтворення написаної інформації щоразу такий важкий, що до розуміння сенсу справа часто не доходить. Як правило, причина подібних труднощів пов’язана з особливою будовою мозку: у дітей з дислексією деякі ділянки мозку, пов’язані з мовою, менш розвинені.
За оцінками Міжнародної асоціації дислексії, 15-20% людей мають принаймні деякі симптоми дислексії. Дислексію діагностують до 3-4 класу. Але якщо дітей з дислексією виявити на ранній стадії та надати належну підтримку, вони можуть успішно навчитися читати.
Діти з дислексією частіше відчувають як зовнішні симптоми проблем психічного здоров’я (наприклад, деструктивна поведінка), так і внутрішні симптоми, такі як тривога та смуток. Вони також вразливі до стигми та негативних стереотипів, пов’язаних із розладами навчання, і вони часто борються із низькою самооцінкою та відчуттям, що вони нерозумні. Підлітки з розладами навчання (включаючи дислексію) вдвічі частіше відчувають загальний емоційний стрес, ніж діти без розладів навчання. Більше того, ризик діагностованих розладів психічного здоров’я є вищим для дітей з дислексією. Рівень СДУГ, тривожних розладів і депресивних розладів підвищений саме для дітей із вадами читання.
Також було виявлено, що підлітки зі слабкими навичками читання (включаючи тих, у кого немає діагнозу порушення навчання) частіше, ніж їхні однолітки, відчувають тривожні розлади, особливо соціальну тривожність і генералізований тривожний розлад. Труднощі з читанням також корелюють із вищим рівнем соціальних проблем. Одне з досліджень доводить, що діти початкової школи, яким було важко читати в третьому класі, приблизно вдвічі частіше, ніж їхні однолітки, вважали себе «злими, розсіяними, сумними, самотніми та непопулярними» до того часу, як вони досягли п’ятого класу.
Що робити та як підтримати?
Якщо вашій дитині важко навчитися читати, можливо, вона також бореться зі своєю самооцінкою.
Ось кілька кроків, які ви можете зробити, щоб зміцнити їхню впевненість і підтримати їх психічне здоров’я:
- Допоможіть дітям зрозуміти їхні труднощі з навчанням. Дітям важливо знати, що труднощі з академічними навичками не означають, що вони нерозумні. Якщо вашій дитині діагностовано дислексію, поговоріть з нею про те, що означає цей діагноз і як він може отримати підтримку, необхідну для досягнення успіху.
- Будьте уважними до дітей та їх занепокоєння щодо можливих неуспіхів у класі. Проведіть розмову з учителями стосовно популярних в класах викликів читання вголос.
- Хваліть зусилля, а не результат. У дітей може виникати відчуття, що якщо вони не досягають успіху, то вони не цінні. Ви можете допомогти, показуючи їм, що їх наполеглива праця та зусилля важливі так само, як і їхні досягнення. Спробуйте сказати щось на кшталт: «Я бачив, як важко ти працював, щоб виконати це завдання, і я дуже пишаюся тобою за те, як ти ви його виконував», замість того, щоб хвалити хороші оцінки чи високі результати тестів.
- Розвивайте сильні сторони дітей. Користь для дітей від цілісного розуміння своїх сильних і слабких сторін в тому, щоб допомогти їм побачити власні можливості, які не обмежуються навичками читання чи лічби. Наприклад, дитина може гарно запамʼятовувати інформацію коли чує її вголос або малювати. Дитина повинна мати можливість знайти свою силу.
- Налаштовуйте дітей на успіх. Витрачання часу на те, що їм подобається, може допомогти дітям почуватися добре в собі та в тому, що вони можуть досягти. Спорт, мистецтво, театр, музика, волонтерство — все, чим захоплюється ваша дитина, може стати чудовим способом підвищити її самооцінку.
- Дайте дітям можливість говорити про їхні проблеми. Особливо, якщо у вашої дитини діагностовано проблеми з навчанням, навчитися називати проблему та те, як вона на неї впливає, може значно полегшити її орієнтуватися в школі, коли вони стають старшими. Допоможіть дітям відпрацювати те, що вони можуть сказати вчителям і навіть одноліткам про те, як вони навчаються і що їм потрібно для успіху.
- Надайте позитивні зразки для наслідування: поговоріть з дітьми про відомих людей, які мали таку саму особливість, але змогли досягти успіху. Знання про те, що люди, якими вони захоплюються, подолали схожі труднощі та розвинули власні унікальні сильні сторони, може надихнути дітей робити те саме.
- За потреби отримайте професійну підтримку з психічного здоров’я. Якщо у вашої дитини спостерігаються постійні ознаки тривоги чи депресії, агресія чи відмова йти до школи, спеціаліст із психічного здоров’я (включно зі шкільним психологом) може порекомендувати відповідне обстеження та варіанти лікування.
