UA
Почуття та психічне здоров’я не мають статі. Хлопчики відчувають біль та сумують так само, як і інші. Втрати, горе, перипетії дружби та інші соціальні ситуації зростання легше подолати, якщо є до кого звернутись по допомогу та підтримку.
Коли хлопцям кажуть, що їм не можна плакати, і вони не плачуть — біль та емоції нікуди не зникають. Дитина ізолююється, і з часом, за неможливості справитись з негативними почуттями самостійно, можуть виникати проблеми із психічним здоров’ям.
Сурове та жорстке виховання знайомо багатьом з минулих часів та в нові родини переходить як своєрідна традиція або шаблон поведінки. Але чи не здається, що прийшов час переймати нові звички та вибудовувати правильні підходи? Перестати робити помилки минулих поколінь — навчити дитину проявляти свої емоції, допомогти робити це правильно. Почати можна з власного прикладу. Поділіться власними відчуттями, і в такий спосіб заохотьте дитину говорити про почуття. Це один із ключових моментів створення безпечного середовища для вашої дитини.
Заохочуючи вашу дитину відкрито висловлювати свої думки, почуття та погляди, а також надаючи низку можливостей, вона знатиме, що може говорити з вами зараз і коли росте — щасливою, впевненою та вільною, щоб бути собою, без обмежувальних очікувань. Але які ваші аргументи — спитаєте ви? Ось один з доволі аргументованих прикладів.
В 2020 році Товариство Фосетта (The Fawcett Society) — відома благодійна британська організація, яка з 1866 року бореться за гендерну рівність і права жінок — провело цікаве і досить важливе дослідження з назвою «Необмежений потенціал» — звіт щодо гендерних стереотипів серед маленьких дітей від народження і до семи років та їх негативний вплив на психічне здоров’я дітей.
Гендерні стереотипи – це надто спрощені узагальнення, які визначають, що є прийнятним або очікуваним для жінок і дівчат, а також чоловіків і хлопчиків.
Дослідники фокусувались на віці від 0 до 7 років, бо на їх думку, саме в цей період закладаються основи розуміння нашого місця у світі та приходить усвідомлення гендерних норм та власної ідентичності, відбувається розвиток соціального розуміння того, як «повинні» поводитись дівчата та хлопчики.
Діти, що ростуть шукають пояснення різним поняттям та світу, в якому вони живуть. І те, як ми їм цей світ представляємо має для їхнього розвитку велике значення, бо допомагає сформувати їхнє розуміння світу, в тому числі, формуючи їхній мозок.
Дослідники, що розбирались з темою, провели широкий огляд існуючої літератури, організували шість доказових сесій і працювали з громадськістю, збираючи історії про вплив стереотипів. Опитали 1280 батьків та 1027 практиків, які працюють у дошкільній освіті, а також провели 26 глибинних інтерв’ю з батьками дітей раннього віку. Потім перевірили 141 офлайн-магазин, щоб дослідити гендерні стереотипи в їх маркетингу, а також провели аудит 33 веб-сайтів магазинів дитячих товарів. Не залишились осторонь і найкращі дитячі канали в YouTube.
Докази невтішні: обмеження дітей починаються рано, стримують багатьох дітей і викликають значні проблеми в подальшому житті і в суспільстві.
Дослідження показало, що гендерні стереотипи призводять до того, що дівчата у віці до шести років уникають предметів, які, на їхню думку, вимагають від них «дуже розумних дій», що означає менший інтерес до предметів STEM у подальшому житті.
Як працюють гендерні стереотипи? Навіщо кидати їм виклик та як допомогти батькам в подоланні стереотипів, якщо вони хочуть, щоб діти росли з вірними орієнтирами в поглядах.
Одна з рекомендацій звіту полягає в тому, щоб надати можливість дитині грати з тими іграшками, які їй цікаві. «Ляльки не для хлопців» — зголосіться, це перше, що спадає не думку. Якщо у хлопчиків є лише екскаватори та вантажівки, у них може не бути можливостей для будь-якої іншої гри. Подібним чином, якщо у дівчаток є лише ляльки та чайні сервізи, вони можуть не мати жодних можливостей для більш галасливих і фізичних ігор.
Чим більше можливостей ми можемо надати дитині, щоб відчути повний спектр ігор, тим менше вона стає через свою гру зумовленою вірою, що хлопчики та дівчатка «повинні» діяти певним чином, дозволяючи їм більше свободи бути собою, незалежно від того, як це виглядає.
Тези висновків, які були були зроблені командою дослідників в процесі вивчення тільки інформаційного поля наступні:
- 36% семи-десятирічних дівчат кажуть, що їх змушують відчувати свою зовнішність як найважливішу рису (джерело: Girlguiding, Girls Attitudes Survey 2016), сприяючи бути незадоволеною власною зовнішністю та тілом, що в подальшому впливає на харчові розлади та спроби самогубства.
- Завищені очікування від чоловіків, в уявлення яких в дитинстві була закладена модель чоловіка-годувальника в дорослому житті призводить до тиску, особливо за умов втрати роботи, і є однією з причин самогубства чоловіків після 45 років. Оскільки емоційна відкритість стереотипно сприймається з раннього дитинства як жіноча, і тому «слабкі» чоловіки рідше звертаються за лікуванням психічних розладів.
- Є значні дослідження, які показують, що боротьба з гендерно-стереотипною поведінкою в ранньому дитинстві може зменшити насильство щодо жінок і дівчат (Посилання на джерела додатково 1, 2).
- Діти, які дотримуються більш гендерних стереотипів і чиї друзі підкреслюють стереотипи, мають гірший добробут (джерело: Children’s Society, Good Childhood Report 2020).
- Гарні приклади з літератури, де зображується виклик гендерним стереотипам, може допомогти підвищити самооцінку серед хлопчиків.
- Ґендерні стереотипи можуть сприяти жорстокому поводженню та переслідуванню ЛГБТ молоді та дорослих.
Гендерні стереотипи небезпечні. Вони впливають на здатність хлопців говорити про свої емоції, а для дівчат обмежують можливості в роботі, яку вони здатні виконувати, але відмовляються через невідповідність статі. Більш сильні особистості це може і не спинити за мрії іноді треба наполегливо боротись, але так поступають не всі.
Подивіться цей звіт та знайдіть в ньому те, що допоможе зробити власні кроки на шляху подолання гендерних стереотипів в вихованні та ставленні до дітей.
Фото Unsplash
