UA
Нове глобальне дослідження UNICEF, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Світового банку під назвою «Feeding Profit: How food environments are failing children» підкреслює одну з найгостріших проблем сучасності: сучасне харчове середовище не лише не захищає дітей, а й прямо шкодить їхньому здоров’ю. Автори звіту зазначають, що діти по всьому світу стикаються з подвійною кризою харчування — поєднанням недоїдання та надмірної ваги.
Основні висновки дослідження:
- Стрімке зростання надмірної ваги та ожиріння серед дітей і підлітків.
Надмірна вага та ожиріння у дітей більше не є проблемою лише окремих країн – це вже глобальна криза. За останні два десятиліття кількість дітей із зайвою вагою різко зросла. Сьогодні з надмірною вагою живе кожна п’ята дитина шкільного віку та підліток віком від 5 до 19 років, а також кожна двадцята дитина до 5 років.
З 2000 року чисельність дітей шкільного віку та підлітків із надмірною вагою зросла більш ніж удвічі — з 194 мільйонів до 391 мільйона. Загалом у світі понад 390 мільйонів дітей мають надмірну вагу або ожиріння. Якщо раніше ця проблема вважалася типовою для країн із високим рівнем доходу, то нині вона дедалі більше охоплює держави з низьким та середнім рівнем доходу. Найбільш стрімке зростання спостерігається саме у цих країнах, на які зараз припадає понад 80% усіх дітей та підлітків із надмірною вагою. Ще більш тривожним є факт, що ожиріння — найтяжча форма надмірної ваги — становить дедалі більшу частку серед усіх випадків.
-
Подвійний тягар: недоїдання та ожиріння.
Поряд із поширенням ожиріння мільйони дітей у світі досі страждають від дефіциту поживних речовин. Це створює парадоксальну ситуацію: у тій самій країні, а іноді навіть у межах однієї родини, можуть одночасно жити діти з недоїданням і діти з надмірною вагою.
Харчова система у світі переживає значні та тривожні зміни. У 2025 році відбувся історичний злам: рівень ожиріння серед дітей віком від 5 до 19 років вперше перевищив частку дітей із недостатньою вагою (9,4% проти 9,2%).
Це свідчить про глибоку трансформацію глобального харчового середовища та є тривожним сигналом для всіх країн. Подібний зсув підкреслює нагальну необхідність переосмислити, як ми формуємо дитячий раціон і захищаємо здоров’я наступних поколінь.
- Раціони, перевантажені нездоровою їжею та напоями, включаючи ультраоброблені продукти.
Основи здорового харчування формуються ще в ранньому дитинстві. Проте значна частина маленьких дітей віком від 6 до 23 місяців не отримує навіть найпростіших поживних продуктів — овочів і фруктів, яєць чи м’ясних страв. Натомість багато хто з них уже в цьому віці регулярно споживає нездорову їжу та напої. Ці харчові звички зберігаються й у підлітковому віці, перетворюючись на стійку модель харчування. Ультраоброблені продукти, солодкі та солоні закуски, а також газовані напої поступово стають основою раціону підлітків. Масштаби проблеми вражають: 60% підлітків у світі вживали більше одного солодкого продукту чи напою протягом попереднього дня; 32% споживали безалкогольні газовані напої; 25% їли більше одного солоного обробленого продукту за день. Така статистика демонструє, наскільки глибоко нездорова їжа проникла в щоденний раціон дітей і підлітків та як рано формується залежність від неї.
- Агресивний маркетинг нездорової їжі.
Одним із головних чинників поширення проблеми є агресивне просування нездорових продуктів. Їжа з високим вмістом цукру, солі та шкідливих жирів активно рекламується й стає доступною навіть наймолодшим споживачам. За даними глобального опитування U-Report, проведеного через SMS та соціальні мережі, троє з чотирьох молодих людей бачили рекламу нездорової їжі протягом попереднього тижня. Найбільший вплив маркетингу фіксується у країнах із доходом вище середнього, проте подібна практика є поширеною всюди — навіть у кризових та конфліктних регіонах. Харчова індустрія цілеспрямовано формує харчові звички дітей, використовуючи: рекламу на телебаченні й у цифровому просторі, ігрові додатки, соціальні мережі з прихованими формами впливу. Сучасні маркетингові стратегії стають цифровими, персоналізованими й майже невидимими для батьків та регуляторів. Це дає виробникам ультраоброблених продуктів безпрецедентні можливості впливати на щоденний вибір дітей ще до того, як вони починають усвідомлювати наслідки для здоров’я.
- Доступність дешевої, але шкідливої їжі. У багатьох країнах нездорові продукти є дешевшими та легкодоступнішими, ніж фрукти, овочі та інші корисні продукти. Це особливо позначається на сім’ях із низьким доходом, які змушені обирати дешевші варіанти, жертвуючи якістю харчування.
- Соціальні нерівності. Харчове середовище відображає і поглиблює соціальну нерівність. Діти з бідніших родин мають значно менший доступ до здорової їжі та частіше піддаються впливу реклами дешевих продуктів, що ускладнює вирівнювання стартових можливостей.
Причини кризового стану
- Глобалізація харчової індустрії. Великі корпорації формують глобальні харчові ринки, поширюючи однакові продукти у всіх країнах, незалежно від їхніх традицій чи потреб.
- Міський спосіб життя. Урбанізація зменшила фізичну активність дітей, а також сприяла поширенню мереж швидкого харчування у містах.
- Зміни у культурі харчування. Традиційні раціони харчування витісняються продуктами швидкого приготування, солодкими напоями та снековою культурою.
- Недостатня поінформованість. Батьки і діти часто не отримують достатньої інформації про наслідки споживання оброблених продуктів, тоді як агресивна реклама створює ілюзію «корисності» чи «зручності».
Чому це критично?
Якість харчування в дитячому віці визначає фізичне та розумове здоров’я на все життя. Нездорове харчове середовище не лише призводить до зростання хронічних захворювань у майбутньому, але й прямо сьогодні впливає на розвиток мозку, успішність у навчанні та психоемоційний стан дітей.
Дані
В звіті проаналізовані дані про стан харчування з бази даних ЮНІСЕФ, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Світового банку щодо оцінок недоїдання дітей для дітей віком до 5 років, а також з бази даних Співпраці з питань факторів ризику неінфекційних захворювань (NCD-RisC) для дітей та підлітків віком 5–19 років. Дані про харчування були отримані з Глобальних баз даних ЮНІСЕФ щодо годування немовлят та дітей молодшого віку для дітей віком 6–23 місяців та Глобального проекту якості харчування для підлітків віком 15–19 років.
Також проведено аналіз глобального опитування U-Report серед підлітків та молоді віком 13–24 років щодо їхнього впливу реклами солодких напоїв, снеків та фаст-фуду. Крім того, у звіті використані дані з сучасних оглядів комерційно вироблених додаткових продуктів харчування, ультраоброблених продуктів та підсолоджених цукром напоїв, а також з досліджень, що підтримуються ЮНІСЕФ, щодо чинників, що впливають на нездорове харчове середовище.
Джерело: https://www.unicef.org/
Photo by Unsplash
