Правові аспекти проблеми ВІЛ/СНІД

Сьогодні відповідно до норм міжнародного права та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» визначає порядок правового регулювання діяльності, спрямованої на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції в Україні з відповідними заходами соціального захисту ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД людей. За Законом, люди, яких торкнулася проблема ВІЛ, мають право на:

• відшкодування збитків, пов’язаних з обмеженням їх прав, яке мало місце внаслідок розголошення інформації про їх ВІЛ-статус;
• безкоштовне забезпечення ліками, необхідними для лікування будь-якого захворювання, наявного у них, засобами особистої профілактики та надання соціальної підтримки;
• безкоштовний проїзд до місця лікування і назад за рахунок установи, яка видала направлення на лікування;
• користування ізольованою кімнатою.

Згідно з Законом, батьки ВІЛ-інфікованих дітей або особи, які їх замінюють, мають право на спільне перебування в стаціонарах з дітьми віком до 14 років із звільненням від роботи й оплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 16 років. Дітям, інфікованим ВІЛ, до 15-річного віку призначають щомісячну державну допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Законом, люди, які живуть з ВІЛ, зобов’язані:

• вживати заходи для запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, запропоновані органами охорони здоров’я;
• повідомляти особам, які були їхніми партнерами до моменту виявлення інфікування, про можливість їх зараження;
• відмовитися від донорства крові, її компонентів, інших біологічних рідин, клітин, органів і тканин для використання в медичній практиці.