З проблемою насильства та булінгу в закладах освіти стикаються в усьому світі, і Україна не є винятком. Це підтверджують не тільки окремі випадки, але й результати досліджень.
За даними опитування «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді України» 1 2018 року, серед дітей та підлітків віком від 10 до 17 років жертвами образ, принижень чи знущань визнали себе 37,9 % серед усіх респондентів, а 35 % відповіли, що самі брали участь у образах, приниженні або знущанні з інших.
Для протидії насильству і цькуванню у закладах освіти в 2018–2019 роках Міністерство освіти і науки України за підтримки Уповноваженого Президента України з прав дитини, міжнародних і громадських організацій, ініціювало перегляд та ухвалення низки доповнень до законодавчих актів з метою посилити заходи із запобігання та протидії булінгу в закладах освіти, розробити порядок реагування та надання допомоги, а також наголосити на відповідальності за вчинення таких дій, у тому числі й за бездіяльність і приховування цих випадків.
Кожен заклад освіти має розробити комплекс заходів для протидії насильству та булінгу, щоб такі явища траплялись якомога рідше. А за наявності таких випадків важливо допомогти всім його учасникам знайти шлях до примирення, аби вони могли продовжувати навчання в одному колективі.
Пропонований посібник підготовлено Благодійним фондом «Здоров’я жінки і планування сім’ї» на основі міжнародних підходів та рекомендацій, розроблених та виданих за підтримки ЮНЕСКО, адаптованих до контексту системи освіти і законодавства України.
Видання складається з шести розділів. У першому розділі наведено короткий огляд нормативного регулювання та вимог щодо порядку реагування на насильство в закладах освіти України, детально розглянуто явище насильства у закладі освіти, описані різні види й форми насильства, проаналізовані його причини та чинники, надано характеристики учасників насильства – постраждалих, кривдників і свідків, а також наслідки насильства для його учасників і закладу освіти. Особлива увага приділена попередженню дискримінації та насильства щодо здобувачів освіти і працівників закладу освіти, які живуть з ВІЛ. У другому розділі представлений загальношкільний підхід до попередження та протидії насильству, включаючи Модель здорової школи, і наведено ключові управлінські та просвітницькі рішення для профілактики насильства і булінгу. Третій розділ присвячений реалізації заходів щодо запобігання, виявлення та реагування на випадки насильства, надання допомоги учасникам конфліктної ситуації. У четвертому розділі уміщено рекомендації та зразки документів, що їх заклади освіти можуть використати для розробки комплексного підходу та політики закладу освіти щодо попередження та протидії насильству і булінгу. У п’ятому та шостому розділах наведено корисні ресурси, посібники, онлайн-курси та перелік літератури, які допоможуть працівникам закладів освіти дізнатися більше про напрацювання та методики з попередження насильства, які застосовують в Україні та світі.
Зі вступу: «Створити сприятливі умови для розвитку, навчання і виховання – головне завдання закладу освіти. Від того, у якій атмосфері перебувають діти, залежить їхній настрій, здоров’я, бажання вчитися і, зрештою, просто приходити до школи. Перебування у безпечному, доброзичливому освітньому просторі, де панують довіра та повага, є тією основою, що сприяє запобіганню насильства та булінгу в закладі освіти».
Посібник підготовано Благодійним фондом «Здоров’я жінки і планування сім’ї» на замовлення програми «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті з питань здоров’я» Інституту ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті.
Основу публікації складають матеріали, розроблені та надані IITO ЮНЕСКО для адаптації до контексту системи освіти України.
Методичний посібник «Попередження насильства в закладах освіти» адресовано адміністрації, учителям, психологам, соціальним педагогам закладів загальної середньої освіти, студентам педагогічних спеціальностей. У виданні представлено міжнародно визнані підходи до попередження насильства та цькування у закладах освіти, рекомендації щодо управлінських та просвітницьких заходів для створення безпечного і вільного від насильства простору. Використовуючи їх, заклади освіти зможуть розробити власну стратегію попередження та протидії насильству, реагувати на такі випадки, надавати допомогу тим, хто зазнав, учинив або став свідком насильства.
Упорядники: Ірина Скорбун, Тетяна Слободян