UA
Самоізоляція є необхідним заходом стримування пандемії COVID-19, але водночас вона стала каталізатором конфліктів і причиною зростання числа випадків сімейного насильства в усьому світі.
Психологиня мобільної бригади психосоціальної допомоги Марина вже збилася з рахунку, скільки дзвінків вона і її колеги отримали з початку карантину. «Просто шквал дзвінків. Сварки в родині, насильство, самотність людей похилого віку і підлітків — це все наслідки самоізоляції», — розповідає Марина, яка працює у складі мобільної бригади вже п’ять років.
Самоізоляція є необхідним заходом стримування пандемії COVID-19, але водночас вона стала каталізатором конфліктів і причиною зростання числа випадків сімейного насильства в усьому світі.
Від початку пандемії COVID-19 і впровадження карантинних заходів мобільні бригади почали працювати на сході України за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та уряду Сполучених Штатів Америки, збільшивши час роботи й розширивши географію приймання дзвінків. За даними ЮНІСЕФ, в Україні рівень насилля з початку року зріс втричі, а кількість випадків насилля проти дітей — вдвічі.
«Добре, що ми зараз є, тому що людям необхідна допомога. — пояснює Марина. —Життєво необхідно з кимось поговорити».
Дзвінок від 15-річної Валі з Костянтинівки, яка втекла з дому, співробітниця мобільної бригади психосоціальної допомоги прийняла в позаробочий час. Пізно ввечері психологиня Марина почула в слухавці: «Я нікому не потрібна, мені дуже боляче». Вона зробила все, щоб дівчина залишилася на лінії.
Проблеми в сім’ї 15-річної Валі з Костянтинівки почалися відтоді, як її мама привела додому нового чоловіка. У зв’язку з карантином жінка втратила роботу продавчині, і вся сім’я опинилася в ізоляції у двокімнатній квартирі. Мама Валі почала випивати й сваритися з дочкою.
Але головною загрозою в родині був вітчим, який у стані алкогольного сп’яніння ображав дівчину, погрожував їй та кілька разів, коли мами не було вдома, чіплявся до Валі.
«Дівчина неодноразово намагалася поговорити з мамою, заслужити її увагу, допомагаючи по господарству, роблячи інші гарні справи, але та її не помічала. Мати почала цуратися її, а потім і звинувачувати дівчину в тому, що вона нібито заважає її особистому щастю», — розповідає психологиня Марина, яка працює з Валею з квітня 2020 року.
На карантині з агресором
Телефоном за допомогою частіше почали звертатися діти й підлітки, які страждають на карантині без спілкування та під тиском дистанційного навчання. «Буває, що діти дзвонять просто поговорити. Батьки на роботі, бабуся хворіє, а дитина восьми років увесь час одна в квартирі, і для неї це важко», — розповідає психологиня.
Через нестерпну атмосферу в сім’ї в дівчини почалися конфлікти з однолітками, психосоматичні розлади й все частіше виникало бажання піти з дому. Ситуацію загострювала ще й пандемія, адже Валя здебільшого проводила час удома наодинці з агресивним вітчимом, який продовжував зловживати алкоголем і домагатися дівчини.
Під час чергової виснажливої сварки Валя не витримала і втекла до подруги.
«Мені дуже боляче, мама мене не чує і не розуміє, я відчуваю себе непотрібною. Вона взагалі раніше нормальною була, ніколи не пила, любила мене. Але тепер їй на мене начхати. Я пішла, вимкнула телефон, бо не хочу з нею розмовляти. Думаю, вони мене не чекають, навіть не хочуть знати, де я і що зі мною», — так описала Валя свій відчай і біль у зв’язку із ситуацією вдома.
Вдома Валя ще раз поговорила з матір’ю, розповіла їй про домагання вітчима, і жінка повірила дочці. Вона розійшлася з агресивним чоловіком і з часом перестала вживати алкоголь.
«Цей чоловік потім опинився у в’язниці. Цієї загрози більше немає. Великою перемогою для нас також було те, що матір дівчини теж пішла на контакт із психологами бригади. Зараз мобільна бригада продовжує працювати з дівчиною і її мамою, які намагаються зрозуміти одна одну. Жінка знайшла роботу», — розповідає Марина.
Психологічний клімат у родині дівчини покращився. Сама Валя, прагнучи змін у житті, зробила нову зачіску, почала більше часу приділяти навчанню та плануванню майбутнього.
«Повідомлення Валі про те, що вона не пішла деструктивним шляхом, а вирішила повернутися додому, зігріло мені душу. Психологи нашої бригади люблять свою роботу за такі миті, — усміхається Марина. — Тому ми не відключаємо наші телефони на карантині навіть уночі. Ми розуміємо, як важливо дітям і підліткам бути почутими».
Бути почутими
Номер мобільної бригади дівчині дала мама її подруги, у будинку якої вона ночувала. І цей дзвінок врятував відносини у родині Валі.
Спочатку психологиня дала їй час виплакатися, потім, заспокоюючи дівчину, разом із нею правильно дихала. Вони разом довго розбиралися в проблемі, обговорювали варіанти її розв’язання. Наступного дня вранці Марина отримала від Валі повідомлення зі смайликом-сердечком: «Я подумала. Спасибі Вам, я повернулася додому».
Національна гаряча лінія для дітей та молоді працює за безкоштовними номерами 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного) або 116111 (безкоштовно з мобільного) у будні з 12:00 до 20:00.
Додаткові канали зв’язку:
Telegram – @CHL116111, Facebook – @childhotline.ukraine, а також дірект нашого Інстаграм @childhotline_ua.
