Неспроможність в навчанні, жорстоке поводження в сім’ї, стресова ситуація або небажання відставати від інших, нудьга та незайнятість, дефіцит уваги до дитини в сім’ї чи невміння справлятися з життєвими ситуаціями — причиною початку вживання підлітком психоактивних речовин може бути щось з цього списку і багато ще іншого.
Згідно з результатами дослідження 2019 року в рамках міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин (European School Survey Project on Alcohol and other Drugs (ESPAD) для українських підлітків характерним є раннє знайомство з психоактивними речовинами.
Критичним називають вік 14 років, коли знижується рівень соціального контролю, підлітки набувають статусу неповнолітніх та прав самостійного звернення за інформацією, певним спектром послуг тощо.
Але дані також свідчать про ранній досвід, у віці до досягнення 14 років (у 13 років або раніше), спроби окремих наркотичних речовин (крім марихуани).
Отримані дані говорять про легку доступність психоактивних речовин (в тому числі, алкоголю з таблетками, транквілізаторів, інгалятнів тощо) для малолітніх дітей.
- 18% опитаних підлітків хоча б один раз у житті вживали будь-які наркотичні речовини.
- 8,7% підлітків пробували марихуану, а 9,2% вживали інгалянти, щоб «зловити кайф».
- Поширеність полінаркоманії (вживання двох і більше шкідливих речовин) серед всіх опитаних становить 4,2%.
Це дослідження репрезентує вікову групу підлітків 14-17 років, але в МОЗ зазначають, що наркотичні речовини пробують і 10-річні діти.
Анна Полісученко, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри зв’язків з громадськістю і журналістики КНУКіМ каже, що тема підліткової наркозалежності досі табуйована та стигматизована. І наголошує: якщо ви стикнулись із нею не треба замовчувати переживання, важно вчасно звернутись по допомогу до професіоналів та діяти, бо наркозалежність — це захворювання. Захворювання на залежність.
Якщо у вас є побоювання, що ваш підліток вживає наркотичні речовини головне — не панікуйте та дотримуйтесь порад фахівців.
Світлана Петрова, соціальний працівник ВБО «Конвіктус Україна» радить не відкладати розмову про вживання, розказати про хворобу залежності та наслідків, до яких вона призводить. В розмові важливо з’ясувати ступінь залученості до вживання і бажано звернутись до фахівців.
Дії які допоможуть батькам підлітка, що вживає:
- Не відштовхуйте підлітка від себе моралями і агресією.
- Якщо ви не знаєте як поговорити з підлітком зверніться за допомогою до психолога.
- Спробуйте змінити коло знайомих підлітка, компанію. Допоможіть йому знайти нові інтереси.
- Переконайте підлітка сходити до фахівця для визначення ступеня залежності.
- Якщо є серйозні проблеми залежності – обговоріть разом з підлітком варіанти лікування.
Куди звертатись в м.Київ:
Молодіжний клуб «Street power», ВБО «Конвіктус Україна»: цікаве та безпечне місце для підлітків та молоді 14-24 років, які вживають ПАР практикують різні форми ризикованої поведінки та опинилися в складних життєвих обставинах. Тут підлітки можуть змістовно провести дозвілля, а також отримати консультації фахівців проекту.
Питання державного рівня
Однією з основних перешкод для ефективної профілактичної роботи з підлітковою наркозалежністю, експерти називають відсутність поняття «дитячої наркоманії» в українській нормативній базі, і, відповідно, відсутність стандартів профілактики та реабілітації наркозалежності серед неповнолітніх.
За словами Алли Мельник, менеджерки проектів зменшення шкоди для підлітків та молоді ВБО «Конвіктус Україна», необхідно фокусувати увагу держави на проведенні системної профілактичної роботи серед підлітків, програмах їх соціалізації, забезпеченні підлітків вільним доступом до занять спортом та змістовного дозвілля, особливо в невеликих населених пунктах України.
Серед стратегій зменшення шкоди називаються:
- поширення інформації щодо власного здоров’я, зокрема щодо профілактики та лікування ВІЛ/ІПСШ/вірусних гепатитів тощо;
- надання консультативної та емоційної підтримки за принципом «рівний-рівному»;
- створення груп самодопомоги та взаємопідтримки;
- тестування на ВІЛ;
- поширення засобів особистого захисту (презервативів, лубрикантів, шприців, дезінфектантів); обмін шприців;
- вулична соціальна робота;
- кімнати споживання наркотиків;
- впровадження замісної підтримуючої терапії (ЗПТ);
- поширення реабілітаційних програм.
Актуальним є також підготовка Стратегії з наркополітики на наступне десятиліття.
Вона має враховувати всі кращі зарубіжні практики щодо профілактики залежностей, терапії для наркозалежних та декриміналізації споживання без мети збуту.
Дивіться та читайте також: