RU
UA
ВБО “Точка опори” за підтримки освітньої організації США GLSEN здійснила Національне дослідження шкільного середовища в Україні з метою отримання даних про цькування за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в школах і її вплив на життя ЛГБТ-підлітків.
Про дослідження
Національне дослідження проходило у формі онлайн-анкетування. Щоб досягти максимально точної репрезентативної вибірки, опитування поширювали через громадські організації, які займаються захистом прав ЛГБТ-людей, а також шляхом публікацій реклами і публікацій в соціальних мережах – Facebook і ВКонтакте.
Остаточна вибірка склала 718 учнів і учениць, які відвідували школу протягом навчального 2016/2017 року.
Середній вік респондентів становив 16 років, в основному це учні 9 — 11 класів. Географія дослідження охопила всі регіони України, включаючи окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей. Велика частина опитаних — цисгендерні жінки (термін, що позначає людей, чия гендерна ідентичність збігається з біологічною статтю – прим.) – 64,6%, а третина від загальної кількості ідентифікувала себе як геї або лесбіянки – 35,1%.
Цілі сталого розвитку, а саме Ціль 4 закликає до 2030 року забезпечити рівний доступ до освіти і професійно-технічної підготовки всіх рівнів для вразливих груп населення. Однак, результати дослідження говорять про те, що представники ЛГБТ-спільноти підліткового віку в Україні не тільки не захищені в школі, але і змушені пропускати заняття через цькування.
Цифри
48,7% опитаних у школі почувають себе у небезпеці через свою сексуальну орієнтацію,
88,5% зазнавали словесного цькування у школі (у формі обзивань чи погроз) через персональні характеристики, найчастіше через сексуальну орієнтацію (62,9%)
13,9% ЛГБТ-учнів та учениць впродовж останнього року зазнавали фізичних нападів (по- биття, нанесення тілесних ушкоджень зброєю) через сексуальну орієнтацію
89,6% доводилось чути вживання слова «гей» для характеристики чогось в негативному ключі. 45,3% із них зазначили, що чули такі вислови часто чи постійно. 83,6% опитаних ЛГБТ-учнів та учениць зауважили, що такі випадки їх пригнічують.
55,3% з числа тих респондентів, котрі доповідали про інциденти шкільному персоналові, у відповідь отримали вказівку не звертати на це уваги.
ЛГБТ-учні та учениці, що піддавалися високим рівням вербального цькування через свою сексуальну орієнтацію:
– удвічі частіше пропускали школу впродовж останнього місяця порівняно з тими, хто піддавався низькому рівню знущань (55,3% та 24,6% відповідно);
– мають нижчі показники успішності у навчанні. лише 56,4% зазначили, що їхня успішність є середньою або вище середньої, тоді як серед тих, хто мав досвід низького рівня знущань, цей відсоток становить 64,7%;
– демонструють нижчі рівні самоповаги (39,6% vs 52,3%), прихильності до школи (33,5% vs 59,0%) та частіше мають прояви депресивних станів (63,4% vs 37,7%) порівняно з опитуваними із низькими рівнями вербального цькування.
Більш детально з Дослідженням можна ознайомитися тут.
Результати дослідження показали, що представники ЛГБТ-спільноти в Україні до сих пір залишаються маргіналізованою категорією суспільства, яка постійно піддається стигматизації, дискримінації, та стає жертвами злочинів на грунті ненависті. Зібрана в рамках даного дослідження інформація, що підтверджує наявність проблеми харассмента щодо представників ЛГБТ, особливо підліткового віку, є надзвичайно цінною для актуалізації прав людини в шкільному середовищі, необхідність внесення до навчальних програм змін щодо сексуального виховання підлітків, освіти з питань толерантності і недискримінації.
