Новини та публікації

Насильство по відношенню до жінок залишається серйозною і розповсюдженою проблемою і починається в тривожно ранньому віці – про це свідчать нові дані, отримані ВООЗ і партнерами, що опубліковані у новому звіті.

Violence Against Women Prevalence Estimates, 2018/Оцінки поширеності насильства щодо жінок

Глобальні, регіональні та національні оцінки поширеності насильства з боку інтимних партнерів щодо жінок та глобальні та регіональні оцінки поширеності сексуального насильства проти жінок, що не є партнерами.

У доповіді представлені дані найбільшого в історії дослідження поширеності насильства по відношенню до жінок, проведеного ВООЗ за дорученням спеціальної робочої групи Організації Об’єднаних Націй.

Згідно з ними, близько 736 млн. жінок – кожна третя жінка – протягом життя стикалися з фізичним або сексуальним насильством з боку інтимного партнера або з сексуальним насильством з боку іншої особи, причому за останнє десятиліття цей показник практично не змінився.

Для насильства характерно ранній початок: кожна четверта жінка (у віці 15-24 років), що коли-небудь була у відносинах, після досягнення 25 років вже має досвід насильства з боку інтимного партнера.

«Проблема насильства по відношенню до жінок, що заподіює страждання мільйонам жінок і їх сімей, характерна для кожної країни і культури та посилюється пандемією COVID-19,– зазначив Генеральний директор ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебрейесус. – Однак на відміну від COVID-19 насильство по відношенню до жінок не можна зупинити за допомогою вакцини. З ним можна боротися тільки системними і цілеспрямованими зусиллями урядів, місцевих громад і окремих людей зі зміни шкідливих установок, розширенню можливостей жінок і дівчаток і їх доступу до послуг та зміцненню здорових і взаємоввічливих відносин».

Найпоширенішою формою насильства по відношенню до жінок у всьому світі є жорстоке поводження з боку інтимного партнера (що зачіпає приблизно 641 мільйон жінок). При цьому, згідно з отриманими даними, 6% жінок в світі піддаються сексуальним посяганням з боку осіб, які не є їхніми чоловіками або партнерами. Реальний показник може бути істотно вище з урахуванням стигматизації жертв і неповної реєстрації випадків сексуального насильства.

Фізичне та сексуальне насильство з боку інтимного партнера і сексуальне насильство в ширшому сенсі залишаються широко поширеними в житті жінок і дівчаток-підлітків у всьому світі.

Майже 1 з 4 дівчат підліткового віку, які коли-небудь перебували у шлюбі або мали партнера в наймолодшій віковій групі (15-19 років) вже піддавалися фізичному і/або сексуальному насильству з боку інтимного партнера хоча б один раз у своєму житті.
16% молодих жінок у віці 15-24 років зазнали насильство з боку інтимного партнера протягом останніх 12 місяців.

Представлені дані свідчать про тривожно високу поширеність насильства по відношенню до жінок і дівчаток, але не відображають наслідків поточної пандемії COVID-19.

ВООЗ і партнери попереджають, що в результаті введення режиму самоізоляції та інших подібних заходів, а також перебоїв в роботі життєво важливих служб підтримки пандемія COVID-19 ще більше підвищила ризик насильства по відношенню до жінок.

«Серйозну тривогу викликає той факт, що дана повсюдна форма насильства чоловіків по відношенню до жінок найбільш згубні наслідки для молодих жінок у віці 15-24 років, багато з яких є молодими матерями. Адже описана ситуація спостерігалася ще до введення режиму домашньої самоізоляції в результаті пандемії. Ми знаємо, що численні негативні наслідки поширення COVID-19 породили так звану «вторинну пандемію», проявом якої стало зростання зареєстрованих випадків всіх видів насильства по відношенню до жінок і дівчаток»,– зазначила Директор-виконавець Структури «ООН-жінки» Фумзіле Мламбо-Нгкука.

У доповіді наголошується, що в періоди самоізоляції в багатьох країнах реєструвалось зростання числа звернень в телефонні служби допомоги, органи правопорядку, медичні та освітні установи та інші служби з приводу епізодів насильства з боку інтимних партнерів, проте сукупний вплив пандемії на поширеність насильства можна буде встановити тільки після відновлення опитувань.

Насильству непомірно частіше піддаються жінки, що живуть в країнах з низьким рівнем доходу і рівнем доходу нижче середнього. Згідно з оцінками, 37% мешканок найбідніших країн протягом життя пережили фізичне і/або сексуальне насильство з боку інтимного партнера, а в деяких з цих країн воно поширене ще більше і зачіпає кожну другу жінку.

Найбільш високі показники поширеності насильства з боку інтимного партнера по відношенню до жінок у віці 15-49 років характерні для регіонів Океанії, Південної Африки та Африки на південь від Сахари, де вони становлять 33-51%. Найнижчі показники зареєстровані в Європі (16-23%), Центральній Азії (18%), Східній Азії (20%) і Південно-Східній Азії (21%).

Насильство незалежно від форми часто згубно впливає на здоров’я і благополуччя жінки протягом усього подальшого життя, навіть якщо епізоди насильства залишилися в минулому.

З насильством пов’язаний підвищений ризик тілесних ушкоджень, депресії, тривожних розладів, незапланованої вагітності, інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ, і багатьох інших проблем зі здоров’ям.

Для попередження насильства необхідно усувати системні причини економічної та соціальної нерівності, забезпечувати доступність освіти і безпечних умов праці і міняти дискримінаційні гендерні норми і пов’язані з цим громадські інститути. Крім того, успішні заходи протидії насильству включають, зокрема, стратегії, які передбачають організацію і забезпечення доступності найважливіших видів допомоги жертвам насильства, підтримку жіночих організацій, корекцію соціальних норм, що породжують нерівність, реформування дискримінаційного законодавства та зміцнення правових механізмів реагування на насильство.

«Для вирішення проблеми насильства над жінками необхідно прискореними темпами протидіяти стигматизації в цій області, навчати медичних фахівців методам ведення довірчого діалогу з постраждалими від насильства та усувати базові причини гендерної нерівності,– вважає представник ВООЗ д-р Клаудія Гарсія-Морено.– Не менш важливе значення має робота з підлітками та молоддю для зміцнення гендерної рівності та формування установок, що сприяють рівноправності чоловіків і жінок».

Країни повинні виконувати свої зобов’язання щодо зміцнення політичної волі і лідерства для боротьби з усіма формами насильства по відношенню до жінок шляхом:

реалізації продуманих заходів політики, спрямованих на зміну характеру гендерних відносин, зокрема в таких областях, як догляд за дітьми і рівність в оплаті праці, а також шляхом прийняття законодавства щодо забезпечення гендерної рівності;
вдосконалення механізмів реагування на насильство в системі охорони здоров’я, що дозволяють жертвам насильства в разі необхідності отримувати індивідуальну допомогу та інші спеціалізовані послуги;
вжиття заходів по боротьбі з дискримінаційними установками та уявленнями в школах та інших освітніх установах, в тому числі, в рамках комплексної сексуальної освіти;
цілеспрямованого асигнування коштів на систематичну реалізацію ефективних і науково обґрунтованих стратегій профілактики насильства на місцевому, національному, регіональному і глобальному рівнях;
поліпшення збору даних і виділення ресурсів на проведення якісних обстежень з питань насильства по відношенню до жінок, а також вдосконалення методик оцінки різних форм насильства, з яким стикаються жінки, в тому числі з найбільш маргіналізованих груп населення.

Джерело: https://www.who.int/

Photo by Sydney Sims on Unsplash

Читайте додатково:

Самотність і домашнє насильство: як гаряча лінія допомагає підліткам під час карантину

Вебінар Олени Анопрієнко «Насильство над дитиною, як фактор деструктивного впливу на формування особистості»

Комплексна програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику

Насильство. Особливості психологічної роботи з жертвами насильства.