UA
«Психічне здоров’я підлітків, які постраждали від війни в Україні» — з такою назвою провідний журнал Американської медичної асоціації JAMA Pediatrics опублікував проміжні результати вже третьої хвилі дослідження «Підлітки України під час російського вторгнення 2022» (Adolescents of Ukraine During the 2022 Russian Invasion (AUDRI Project) серед українських підлітків.
Дослідження було проведено в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Головною метою дослідження є розробка стратегій для оцінки та реагування на проблеми психічного здоров’я підлітків України під час воєнного стану.
Дані серед підлітків, які проживали в Україні показали, що 32% підлітків мають помірну або важку депресію, 17,9% — помірну або важку тривогу, 35,0% — клінічно значиму психологічну травму, 29,5% — розлади харчової поведінки, 20,5% респондентів мають середній або високий ризик розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин.
Підлітки, що на час дослідження проживали за кордоном та навчались в українській середній школі онлайн, продемонстрували ще гірші дані майже за всіма основними показниками у порівнянні з українською групою. Зокрема, ознаки депресивних розладів помірного та тяжкого ступеня фіксувалися у 42,3% випадків, ознаки тривожних розладів помірного або тяжкого ступеня – у 24,8% випадків, у 43,6% досліджуваних спостерігались психологічні травми, пов’язані з війною, у 36,5% – ознаки розладів харчової поведінки, у 17,4 % – середній або високий ризик розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин.
Загалом в перехресному дослідженні взяли участь 8096 підлітків віком від 15 до 18 років. Серед них 603 учня проживали за кордоном. 73% — це 15 та 16-річні підлітки.
Дослідники кажуть, що подібні дослідження ставлять кілька питань. Чи війна збільшила поширеність станів, пов’язаних лише з травмою, таких як посттравматичний стресовий розлад, чи наслідки більш поширені? Яка поширеність психіатричних захворювань на національному рівні та серед українців, що перемістились за кордон? Який вплив війни на вразливі верстви населення, наприклад серед підлітків?
Щоб відповісти на ці питання науковці звернулись і до попередніх звітів про тягар психічного здоров’я в інших країнах. Серед таких дослідження, опубліковане в 2019 році в журналі The Lancet. Виявилось, що депресія, тривога, біполярний розлад, посттравматичний стресовий розлад і шизофренія становила 22,1% серед постраждалих людей. І це набагато вищий показник, ніж глобальна оцінка поширеності психічних розладів в приблизно 12%. Однак треба зважати і на той факт, що російсько-українська війна має більш широкі наслідки та масштаб, тож наша ситуація може виявитись ще гіршою.
Це наукове дослідження виконувала міжнародна команда за участі фахівців з України, Норвегії та Японії.
В команді фахівців Ірина Пінчук, професорка, директорка Інституту психіатрії Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Норберт Скокаускас, професор Регіонального центру психічного здоров’я дітей і молоді та захисту дітей, Норвезький університет науки і технологій, керівник секції дитячої та підліткової психіатрії Всесвітньої психіатричної асоціації (Норвегія); Рюносуке Ґото, лікар-педіатр відділення педіатрії, лікарня Токійського університету (Японія).
«Результати дослідження продемонстрували драматично високі показники порушень ментального здоров’я респондентів. Вони свідчать, що психічне навантаження для українських підлітків внаслідок російського вторгнення є надзвичайно суттєвим, а виїзд за кордон є додатковим негативним чинником для їхнього здоров’я. Впевнена, що результати дослідження стануть підставою для створення нових сервісів з ментального здоров’я й вдосконалення тих, що вже працюють», — каже головна виконавиця дослідження Ірина Пінчук.
Дослідження проходило за методологією онлайн-опитування, яке було створене на платформі Qualtrics і містило запитання стосовно стану психічного здоров’я (депресія, тривога, посттравматичний стресовий розлад, вживання психоактивних речовин, харчові розлади), а також про особисті втрати під час війни, стійкість та соціальну підтримку.
Механізм залучення учасників: розповсюдження посилання та/або QR-коду опитування серед учнів шкіл України шляхом залучення шкільної системи електронної розсилки.
Набір і аналіз даних здійснювався анонімно.
Планується, що дослідження буде повторюватись кожні 6 місяців та ще два роки по завершенні війни.
Photo by Emily Underworld on Unsplash
